Аполлонія Іллірійська

Аполлонія — найбільший давньогрецький порт в Іллірії, заснований вихідцями з Коринфа і Керкіри у 588 р. до н. е. в країні іллірійського племені талантіїв, на правому березі річки Аоя, приблизно в 10 км від впадіння її в Адріатичне море.

Будучи розташованим на західному кінці Егнатієвої дороги, місто це в один і той же час було і торговим, і фортецею. Аристотель наводив його як приклад олігархічного режиму: нащадки грецьких поселенців тримали в своїх руках управління колонією, населеної переважно іллірійцями. Аполлонія карбувала власну монету і продавала за кордон іллірійських рабів. Під кінець античності Аполлонія спорожніла через заболочування місцевості; місцеві жителі переселилися в сусіднє місто Вльора.