Гвідо д'Ареццо

Гвідо д'Ареццо — італійський музичний теоретик, один з найвидатніших у добу середньовіччя. Монах-бенедиктинець.

Освіту одержав у монастирі біля Феррарі. Був бенедиктинським ченцем, учителем хорового співу, протягом деякого часу працював у монастирі в Ареццо.

Гвідо д'Ареццо — один з найбільших реформаторів у області музичної практики середньовіччя. Він увів у музичну практику систему сольмізації, 4-х лінійний нотний стан з літерним позначенням висоти звуку на кожній лінії і ключ. Реформа нотного письма Гвідо д'Ареццо створила передумови для точного запису музичних творів, зіграла важливу роль у розвитку композиторської творчості й лягла в основу сучасної нотації. Заміна невменної системи нотації на нову допомогла також скоротити строк навчання півчих — з десяти до двох років. Теоретично обґрунтував систему гексахордів.