Імперський камеральний суд

Імперський камеральний суд, відомий також як імперський Верховний суд, Імперська судова палата або Рейхскаммергеріхт — вищий судовий орган Священної Римської імперії, заснований в рамках Імперської реформи 1495 року. Є наступником Королівського камерального суду, який перебував при особі монарха і залежного від нього. З 1527 року постійно знаходився в Шпаєрі. Після руйнування міста французькими військами в 1689 році, суд переїхав в Вецлар, де і залишався до ліквідації Священної Римської імперії в 1806 році.

Імперський камеральний суд розглядав апеляції і касації на рішення судів нижчих інстанцій, а також спори між суб'єктами імперії, між станами і монархами держав, що входять в імперію, а також скарги на дії імператора. До юрисдикції суду були виключені суперечки з князями, що мають привілей non appellando, а також кримінальні справи, крім випадків, коли були порушені базові процесуальні норми.