Казанський собор

Казанський кафедральний собор — один з найбільших православних храмів Санкт-Петербургу, один із фасадів виходить на Невський проспект, інший — на Канал Грибоєдова. Кафедральний собор міста. До його будівництва статус кафедрального собору мав Петропавлівський, після нього — Ісаакіївський. У 90-і роки XX століття статус кафедрального знову повернули Казанському собору. Собор дав назву Казанському острову в дельті Неви, на якому він є, і Казанському мосту на перетині Невського проспекту і каналу Грибоєдова.

Довгий час був місцем зберігання однієї з головних святинь Російської Церкві — ікони Казанської Божої Матері, знайденою за Івана Грозного незабаром після завоювання Казані. Петро I розпорядився перевезти її з Москви, у північну столицю, а в 1737, за царювання Анни Іванівни, для ікони звели Церкву Різдва Богородиці за проєктом архітектора Земцова, яка містилася на місці нинішнього фонтану.