Теламон

Теламон — персонаж давньогрецької міфології, син Еака й Ендеїди, брат Пелея, чоловік Главки, потім Перібеї та Гесіони, батько Аякса Теламоніда, Тевкра і Трамбела. Був соратником Геракла і міфічним предком афінського державного діяча і полководця Мільтіада. Теламо́н — також епітет Атланта, який підтримує небесне склепіння.

Еак мав від дружини Ендеїди двох старших синів, Теламона й Пелея. Молодший, Фок, народився від нереїди Псамати. Всі вони жили на острові Егіна. Фок був улюбленим сином Еака та у всьому перевершував старших братів, чим викликав їхню заздрість і гнів Ендеїди. За намовою матері Теламон з Пелеєм вбили Фока і сховали тіло в лісі, де його знайшов Еак.