Укріплення типу «motte and bailey»

Motte and bailey — термін для позначення особливого типу середньовічного замку, що становить собою обнесений частоколом двір, всередині якого або поряд розташований увінчаний дерев'яною фортецею пагорб.

Подібні замки були розповсюджені у Франції у XI — XII століттях, а після нормандського завоювання 1066 року — в Уельсі, Англії та Шотландії. Назва терміну походить від злиття французького слова motte, тобто пагорб, і англійського bailey, тобто двір замку.

Головна перевага замків подібного типу полягала в тому, що їх будівництво не займало багато часу й зусиль. Однак вони були досить вразливими в часи набігів ворогів і, бувши дерев'яними, часто ставали жертвами пожежі, тому наприкінці XII століття почалось тотальне будівництво замків з каміння.